The Seeds - біографія, альбоми, пісні, кліпи

Типові представники гаражного року "The Seeds" виконували свій грубий, примітивний, драйвовий прото-панк задовго до появи "Ramones". Започаткував цю лос-анджелеську команду в 1965 році вокаліст Скай Саксон (Річард Марш), що вже встиг до того часу випустити декілька синглів з різними проектамі.По оголошенням у пресі Скай підібрав собі наступних соратників: Ян Севедж (гітара), Деріл Хупер (клавішні) , Рік Ендрідж (ударні). Уклавши контракт з фірмою Джина Нормана "Crescendo Records", квартет дебютував з синглом "Can't seem to make you mine". Цей медляк мав локальний Південнокаліфорнійського успіх, але дав "The Seeds" можливість бути запрошеними на різні шоу типу "American Bandstand" і "Shebang".

На початку 1966-го вийшов другий і найзнаменитіший сингл групи, "Pushin 'Too Hard". Простий грубий ріфф укупі з харизматичним ревом Саксона припав до смаку американській публіці, і пісня посіла 36-у сходинку в національних чартах.

Слідом за сорокап'яткою з'явився і повнометражний альбом, що містив крім "Pushin 'too hard" такі родзинки гаражного року як "No escape", "Nobody spoil my fun" і "Girl I want you". У жовтні 1966-го вийшов другий лонгплей, "A web of sound". Найпопулярнішою дрібницею на цьому диску став сіневоротнічковий гімн "Mr. Farmer ", що прозвучав у фільмі Камерона Кроу" Almost famous ". З інших композицій виділялися хрипка "Rollin 'Machine" і 14-хвилинна "Up in her room". Тим часом у США наростала популярність руху хіпі, і його магія не пройшла і повз "Seeds". Підпавши під "влада квітів", в 1967 році музиканти змінили свої орієнтири і вдарилися в психоделіку.

Нові віяння знайшли відображення на альбомі "Future", зробленим під явним впливом бітлівське "Сержанта Пеппера". Незважаючи на те, що явних хітів (за винятком може бути "A thousand shadows") на диску не було, популярність групи не згасала. У той час "Seeds" на рівних правах ділили майданчики з такими артистами як Джимі Хендрікс, "Byrds", "Vanilla Fudge", "Doors", "Buffalo Springfield", "Jefferson Airplane", "Kinks" і рядом інших не менш відомих.

До кінця 1967-го музиканти вирішили трохи поекспериментувати з блюзом, записавши альбом "A spoonful of seedy blues". Правда, їм не хотілося зовсім відлякувати старих шанувальників, тому платівка вийшла під прапором "Sky Saxon Blues Band". Свій внесок у створення альбому вніс блюзовий гігант Мадді Вотерс, одного разу назвав "Seeds" американським відповіддю "Rolling Stones". У 1968 році вийшов концертний альбом "Raw and alive at Merlin's Music Box", що став останнім релізом оригінального складу. У 1970-му група розпалася, а Саксон подався в релігію, ставши членом містичної нью ейджеві секти The Source Family під ругоковством гуру Отця Йода. Спільно з іншими музикантами, учасниками секти, Саксон брав участь у записі кількох альбомів імпровізаційної психоделічної музики виходила під назвами Ya Ho Wa 13.

Минуло близько двадцяти років, перед тим як відбувся короткочасний реюніон оригінальної команди. Приводом для цього послужив "The Summer of Love Tour", де також виступали "Love", "Big Brother and the Holding Company" і деякі інші шістдесятники. Подальше пришестя "The Seeds" сталося на початку третього тисячоліття, коли Скай, з абсолютно новим складом відновив гастрольну діяльність.

24 червня 2009 Скай Саксон помер після важкої хвороби.


User-contributed text is available under the Creative Commons By-SA License and may also be available under the GNU FDL.